У Держспецзв’язку наголосили, що використання російського софту – це злочин проти українців

Використання російського програмного забезпечення, навіть прихованого за європейськими чи українськими компаніями, є прямою фінансовою підтримкою агресії. Кожна сплачена за такий продукт гривня перетворюється на зброю, спрямовану проти нашої держави. На цьому наголосив представник Держспецзв’язку Ігор Стельник під час круглого столу «Ворожий софт: статус проєкту та фактори міграції» на форумі Tech360: Policy Meets Technology.

Він підкреслив, що чинний перелік забороненого програмного забезпечення, який перебуває на стадії наповнення, створює хибне відчуття безпеки для бізнесу. До цього переліку входять продукти, які прописані в санкційних переліках відповідно до рішень РНБО, що затверджуються указами Президента. Однак значну кількість російських продуктів досі не внесено в цей список.

Наприклад, є російський виробник програмних продуктів, що внесені до санкційного переліку, зазначив Ігор Стельник. Однак у його портфелі є ще понад 100 найменувань, на які санкції не накладені. І це дуже погана історія, оскільки вони несуть практично ті самі ризики, що і підсанкційні продукти. Це треба змінювати.

Хоча пряма заборона на використання такого софту поширюється на органи влади та об’єкти критичної інфраструктури, Ігор Стельник застеріг представників бізнесу від ігнорування ризиків. Адже використання російських програм – це не лише питання репутації, а й можливі ризики повної зупинки роботи через знищення інформаційних систем.

Завершуючи виступ, він наголосив, що питання переходу на безпечні аналоги є не тільки економічним, а ще й моральним вибором кожного власника бізнесу.

«Використання російського софту (навіть, якщо він прикривається українськими чи європейськими компаніями) – це шахеди і ракети, які летять до нас. Це снаряди, які падають на наших захисників. Тому мені дивно чути про проблему переходу на інше програмне забезпечення, бо це щось коштує. Немає нічого дорожчого за людське життя. Треба ставити в цій історії крапку, відмовлятися від ворожого програмного забезпечення і більше до цього питання не повертатися», – підсумував Ігор Стельник.

За даними галузевих аналітиків, системи на базі платформи “Підприємство” (куди входять 1С та BAS) все ще утримують близько 50–60% інстальованої бази. Це падіння порівняно з 2022 роком, коли частка була близько 85%.

В січні 2026 року Держспецзв’язку офіційно внесла 1С та BAS до переліку забороненого ПЗ. Для державних установ та об’єктів критичної інфраструктури їх використання тепер нелегальне. Однак прямої заборони на використання в комерційному секторі (ФОП, ТОВ) станом на сьогодні немає, проте розглядаються законопроєкти про повну відмову до 2030 року.

Нагадаємо, що з початку цього року в Держспецзв’язку почали формувати перелік забороненого ПЗ та обладнання, виробленого в РФ та союзних до неї країнах.