40 років після Чорнобиля: після кількох злетів та падінь ядерна енергетика повертається

Станом на 1986 рік, за даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), у світі налічувалося 377 діючих ядерних реакторів. Сумарна встановлена потужність усіх реакторів становила приблизно 273 ГВт (ел.). Крім діючих, у 1986 році на різних стадіях будівництва перебувало ще понад 150 реакторів.

Однак Чорнобильська катастрофа в 1986 році підживила глобальні побоювання щодо ядерної енергетики та уповільнила її розвиток у Європі та інших країнах. Після цієї події темпи будівництва нових реакторів значно знизилися, у багатьох країнах переглянули ядерну політику. Невелике зростання відбулося лише після 1990 року з фіксацією стабільного рівня після спаду. Та в 2011 році відбулася аварія на японській АЕС Fukushima, що призвело до чергового спаду кількості діючих АЕС.

Однак, чотири десятиліття потому, у всьому світі спостерігається відродження. І на цей тренд значною мірою вплинула війна на Близькому Сході. Понад 400 ядерних реакторів працюють у 31 країні, а ще близько 70 перебувають у стадії будівництва. Атомна енергетика виробляє близько 10% світової електроенергії, що еквівалентно приблизно чверті всіх джерел низьковуглецевої енергії.

Ядерні реактори постійно вдосконалюються, додаються додаткові функції безпеки та роблять їх будівництво та експлуатацію дешевшими. В 2018 році ядерна енергетика достигла піку – близько 450 працюючих реакторів.

Сполучені Штати є найбільшим у світі виробником ядерної енергії, маючи 94 діючі реактори, що становлять близько 30% світового виробництва атомної електроенергії. При цьому в США посилюють зусилля щодо розвитку потужностей ядерної енергетики з метою збільшення їх у чотири рази до 2050 року. Китай експлуатує 61 ядерний реактор і є світовим лідером у будівництві нових блоків, майже 40 з яких будуються з метою перевершити США та стати світовим лідером за ядерними потужностями. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн визнала, що скорочення ядерної енергетики було «стратегічною помилкою» Європи, та окреслила нові ініціативи щодо заохочення будівництва електростанцій. Якщо у  1990 році ядерна енергетика становила приблизно третину електроенергії Європи, зазначається у статті, але зараз вона становить лише близько 15%.  

Японія перезапустила 15 реакторів після ознайомлення з уроками землетрусу та цунамі, які пошкодили АЕС Фукусіма-1, і ще 10 перебувають у процесі отримання дозволу на перезапуск. Південна Африка має єдину атомну електростанцію на африканському континенті, хоча Росія будує одну в Єгипті (і вже побудувала 20 реакторів по всьому світу), а кілька інших африканських країн вивчають цю технологію. Франція виробляє за рахунок ядерної енергетики майже на 70% своєї електроенергії, використовуючи 57 реакторів на 19 станціях.

Україна, де відбувся «Чорнобиль» зараз максимально залежить від атомних електростанцій, оскільки виробляє з їх допомогою більше половини своєї електроенергії. Водночас Німеччина «вимкнула» свої останні три ядерні реактори у 2023 році. Це вплинуло на баланс: якщо в 1986 році в ядерній енергетиці домінували США та Європа, то зараз – Азія (в першу чергу – Китай).

З урахуванням того, що термоядерна енергетика – це дуже далека перспектива (на раніше 2050-х років), а «зелена» енергетика поки що не зможе забезпечити сталу генерацію (потрібно надпотужні акумулятори енергії та стабільне сонце чи вітер, що доступно не скрізь), атомна енергетика має всі шанси на подальше зростання.

Раніше ми писали, що з причин зростання попиту на електроенергію з боку датацентрів, які обслуговують системи штучного інтелекту, уряд США заявив про готовність скористатися надзвичайними повноваженнями, щоб продовжити роботу вугільних електростанцій.