Датацентри переміщаються у море
Американська компанія Aikido Technologies, що спеціалізується на плавучих вітроенергетичних установках, планує вийти на ринок датацентрів. Вона розробляє морську платформу з офшорною вітротурбіною, у конструкцію якої інтегрований модульний центр обробки даних, орієнтований на обчислення для систем штучного інтелекту.
Компанія вже створила прототип потужністю 100 кВт, який вдалося зібрати менш ніж за тиждень. До кінця року його планують запустити у Північне море біля узбережжя Норвегія. Для генерації електроенергії використовуватиметься модернізована турбіна Vestas V17.
Якщо пілотний проєкт покаже успішні результати, у 2028 році компанія планує запустити повноцінне комерційне рішення біля берегів Велика Британія. Локацію для розміщення вже визначено, нині тривають інженерні розрахунки та переговори з потенційними партнерами.
У комерційній версії платформа отримає вітротурбіну потужністю 15–18 МВт. Вона забезпечуватиме електроенергією дата-центр потужністю приблизно 10–12 МВт. Планується розміщення трьох модулів ЦОДу по 3−4 МВт, які встановлять безпосередньо всередині корпусу платформи − у підводних резервуарах, що забезпечують її плавучість.
Інженерна концепція базується на напівзануреній конструкції: велика платформа розміром із футбольне поле стабілізує турбіну на воді, а плавучість забезпечують баластні опори − резервуари з прісною водою, розташовані приблизно на глибині 20 метрів. У верхній частині цих резервуарів передбачено простір для серверних залів, де й розміщуються модулі дата-центру.
Під обчислювальними залами знаходиться спеціальна камера, що виконує роль захисного бар’єра, а нижче − резервуари з прісною водою. Вона циркулює по трубах: спочатку подається в ЦОД для охолодження серверів, після чого повертається назад у резервуар. Завдяки контакту зі стінками, які омиваються холодною океанською водою, рідина знову охолоджується. У компанії запевняють, що тепловий вплив на навколишнє середовище буде локальним і не поширюватиметься більш ніж на кілька метрів.
Для обладнання, де поки що складно застосувати рідинне охолодження − наприклад, для Ethernet-комутаторів, що з’єднують графічні процесори, − використовуватимуть традиційні системи кондиціонування.
Завдяки ефективній системі охолодження показник енергоефективності дата-центру (PUE) може становити близько 1,08, стверджує генеральний директор Сем Каннер.
Щоб уникнути перебоїв через змінну силу вітру, платформа також оснащуватиметься акумуляторною системою зберігання енергії. За розрахунками компанії, це дозволить використовувати власну генерацію приблизно 75% часу роботи ЦОДу, а при встановленні потужніших накопичувачів − до 90%. Водночас платформа залишатиметься підключеною до електромережі, щоб уникнути простоїв у періоди слабкого вітру.
У Aikido Technologies вважають, що такий проєкт може вирішити одразу кілька проблем. Для місцевих громад це спосіб уникнути розміщення датацентрів і вітропарків на суші. Для індустрії ЦОДів − можливість скоротити споживання води й електроенергії та забезпечити ефективніше охолодження серверної інфраструктури.
Втім, деякі експерти налаштовані обережніше. Наприклад, дослідник інфраструктури ШІ з Foundation for American Innovation у Вашингтон Деніел Кінг зазначає, що спроби уникнути труднощів будівництва наземних датацентрів часто штовхають індустрію до нових, нестандартних ідей − таких як розміщення ЦОДів у морі чи навіть у космосі. Однак разом із цим можуть з’явитися нові технічні та експлуатаційні проблеми, які ще належить вирішити.
Крім того, сама галузь офшорної вітроенергетики переживає складний період. Через зростання вартості проєктів, підвищення відсоткових ставок і скорочення державних програм підтримки багато ініціатив стикаються із затримками. За словами Сема Каннера, чимало таких проєктів сьогодні «економічно невиправдані без державних субсидій».
Відведення тепла від сучасних надпотужних ЦОД − це реальна проблема, оскільки традиційне повітряне охолодження більше не справляється.
