В ЄС хочуть зменшити залежність від китайських чипів

Після скандалу з виробничими потужностями Nexperia Європа переглядає свою стратегію у сфері напівпровідників: замість гонитви за найдрібнішими нанометрами планують зосередитися на тих сегментах, які реально підтримують економіку та безпеку — автомобільні чипи, сенсори, енергетичні напівпровідники та захищені мікроконтролери.

Нагадаємо, що скандал із Nexperia виник через те, що китайська компанія володіла ключовим європейським виробником чипів, і це викликало політичну та економічну кризу. Уряд Нідерландів у 2025 році фактично взяв компанію під контроль через проблеми з управлінням та побоювання щодо національної безпеки. Цей випадок показав, що ЄС сильно залежить від зовнішніх ланцюгів постачання, особливо у сфері пакування та складання чипів.

Однак європейські політики та експерти визнають, що створення передових фабрик для найдрібніших процесів (наприклад, 2–3 нм) є малореалістичним для ЄС. Тому фокус зміщується від престижу до практичної стійкості.

Ключове питання: які чипи справді важливі? Відповідь: ті, що критично потрібні для державної безпеки, реальної економіки (авто, промисловість, сенсори) та нових технологій, де Європа ще може закріпитися.

Сильні сторони Європи:

• Автомобільна електроніка та силові напівпровідники.
• Сенсори та MEMS.
• Чипи для платіжних систем, кібербезпеки та шифрування — сфера, де Європа має репутацію надійного партнера.

Однак геополітичний контекст такий, що навіть коли Європа зміцнить свої позиції, вона залишається залежною від глобальних ланцюгів постачання, особливо від Китаю у сфері пакування та складання.

Що хочуть зробити в Європі

Для початку в ЄС планують визначити пріоритетні напрями інвестицій. Перше, не вкладати кошти у сфери, де ЄС неминуче програє (наприклад, передові логічні процесори). Друге, зосередитися на сегментах, де вже є промислові та наукові переваги.

Далі планують підтримати зрілі та вже відпрацьовані технології.Чипи на 200 мм пластинах (MEMS, сенсори тиску, GaN-пристрої) залишаються критично важливими для промисловості та транспорту. Інвестиції у такі виробництва забезпечують близькість до клієнтів та стійкість ланцюгів постачання.

Також ЄС хоче розвивати нові технології з потенціалом. Зокрема, квантові обчислення, та «Physical AI» — пристрої, що взаємодіють безпосередньо з фізичним світом. Також Європа має унікальну позицію у виробництві чипів для платіжних систем та кіберзахисту. Тому планується посилення інвестицій у цю сферу як стратегічну.

Але далі ЄС таки планують розглядати всю ланку постачання: не лише виробництво пластин, але й пакування та складання. Це дозволить зменшити залежності від Китаю та Південно-Східної Азії у цих процесах.

Висновок

Європа хоче перейти від символічної гонки за найдрібнішими технологіями до прагматичної стратегії, яка базується на її сильних сторонах: автомобільна промисловість, сенсори, силові пристрої та безпекові чипи. Це дозволить зміцнити економічну стійкість, зменшити залежність від зовнішніх постачальників і водночас інвестувати у перспективні напрями, де ще можна виграти конкуренцію.

Раніше ми писали, що Китай активно бореться за напівпровідниковий суверенітет.