Дослідження YC.Market: в 2025 році торговельний дефіцит України збільшився до 44,4 млрд дол
За даними Державної митної служби України у 2024 році товарообіг України становив $112,3 млрд: експорт – $41,6 млрд, імпорт – $70,7 млрд, від’ємне сальдо – $29,1 млрд. У 2025 році товарообіг зріс до $125,1 млрд, але це зростання було сформоване не експортом, а імпортом: вивезення товарів скоротилося до $40,3 млрд, тоді як ввезення зросло до $84,8 млрд. У результаті торговельний дефіцит розширився до $44,4 млрд. Це головний підсумок періоду: зовнішня торгівля України збільшилася за обсягом, але стала ще більш імпортозалежною.
Цей зсув не означає провалу експортної моделі. Навпаки, за даними Адміністрації морських портів України у 2024 році морські порти України обробили 97,2 млн тон вантажів, а морським шляхом було експортовано 88,1 млн тонн – проти 56,2 млн тонн роком раніше. До 7 лютого 2025 року Український морський коридор перевіз 100 млн тонн вантажів за 18 місяців роботи, з них 65 млн тонн припало на агропродукцію. Але паралельно з цим внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі Україна до середини 2024 року втратила понад 9 ГВт генерувальних потужностей, що різко посилило попит на імпорт енергообладнання, пального, генерації та пов’язаних технологій.
Експорт: агросектор збільшив частку до 24,6 млрд дол
Базою українського експорту залишився аграрний сектор. За підсумками 2024 року продовольчі товари дали $24,6 млрд експорту, а у 2025 році – $22,5 млрд. Частка цієї групи в експорті товарів знизилася з 59,2% до 55,8%, але саме вона продовжує бути головним джерелом валютної виручки. Це означає, що агроекспорт лишається системоутворюючим для всього зовнішньоторговельного балансу.
У продуктовій деталізації 2025 року це видно особливо добре. За даними Державної митної служби України, найбільшими експортними позиціями були соняшникова олія – $5,22 млрд, кукурудза – $3,90 млрд, пшениця – $2,99 млрд, соєві боби – $1,33 млрд і м’ясо птиці – $1,09 млрд. На рівні окремих ринків збуту структура теж доволі концентрована: у 2025 році найбільшими покупцями української пшениці були Єгипет, Алжир та Індонезія, кукурудзи – Туреччина, Італія та Іспанія, соняшникової олії – Індія, Іспанія та Нідерланди.
Другою великою опорою експорту залишилися метали та вироби з них. У 2024 році ця група принесла $4,4 млрд, у 2025 році – $4,7 млрд. На рівні окремих позицій найбільше виручки дали залізна руда і концентрати – $2,34 млрд (майже 45% вартості поставок припало на Китай, ще 17,2% – на Словаччину, 16% – на Польщу), гарячекатаний плоский прокат – $829 млн, чавун – $760 млн та напівфабрикати зі сталі – $660 млн.
Поза двома найбільшими експортними блоками видно і менш масштабні, але важливі точки стійкості. У 2025 році експорт кабельно-провідникової продукції сягнув $1,41 млрд, експорт товарів групи деревини та паперу – $1,98 млрд, а позитивне сальдо цієї групи – $800 млн. Окремо варто відзначити меблеву групу 9401-9404: її експорт у 2025 році перевищив $939,8 млн.
У кабельно-провідниковій продукції ключовими ринками збуту були Німеччина, Угорщина та Польща, а в меблевому експорті – передусім Польща та Німеччина.
Для металургії 2025 рік був водночас і роком підтримки, і роком нових ризиків. З одного боку, за інформацією з вебсайту Ради ЄС та Європейської Ради, ЄС 6 червня 2025 року продовжив для України призупинення захисних заходів щодо заліза і сталі ще на три роки. З іншого, як повідомляє Єврокомісія, – перехідний період CBAM (екологічний податок ЄС на імпорт товарів із високим вуглецевим слідом) завершився 31 грудня 2025 року, а з 1 січня 2026 року механізм почав діяти в повному режимі. До секторів CBAM входять, зокрема, залізо і сталь, алюміній, добрива, цемент, електроенергія та водень. Отже, для української гірничо-металургійної промисловості 2025-й став останнім роком перед переходом до нової регуляторної реальності на ринку ЄС.
Імпорт: зростання закупівель через потребу втримати систему
Структура імпорту у 2025 році значно промовистіша за загальну цифру $84,8 млрд. Найбільшою групою були машини, устаткування та транспорт – $34,1 млрд, або 40,2% всього імпорту. Далі йшли продукція хімічної промисловості – $12,6 млрд та паливно-енергетичні товари – $10,5 млрд. Для порівняння: у 2024 році машини, устаткування і транспорт становили $25,0 млрд, хімічна продукція – $11,7 млрд, паливно-енергетичні товари – $8,9 млрд. Отже, імпортне зростання було сконцентроване саме в критичних для функціонування країни сегментах.
Ще виразніше це видно на рівні конкретних товарів. У 2025 році Україна імпортувала нафти й нафтопродуктів на $6,62 млрд, легкових автомобілів – на $6,15 млрд, дозованих лікарських засобів – на $2,05 млрд, нафтових газів – на $1,92 млрд, безпілотних літальних апаратів – на $1,70 млрд, електрогенераторних установок – на $1,69 млрд, телекомунікаційного обладнання – на $1,63 млрд, електричних акумуляторів – на $1,48 млрд, трансформаторів – на $1,12 млрд і кам’яного вугілля – на $1,01 млрд. Така структура показує, що імпорт у 2025 році був водночас і енергетичним, і технологічним, і оборонним*, і медичним.
*Імпорт 2025 року справді відображає воєнні потреби, але не зводиться лише до підтримки фронту. Він включає відновлення енергосистеми, підтримку зв’язку, оновлення мобільності бізнесу й населення, медичне забезпечення та розподілену генерацію. Лише генератори, трансформатори, акумулятори та фоточутливі/сонячні елементи сукупно дали близько $4,8 млрд імпорту. До слова, Китай забезпечив 85,6% імпорту трансформаторів, 76% акумуляторів, майже 85% БПЛА та 84% передавачів для зв’язку. А найбільшими постачальниками генераторів були Румунія, Чехія та Польща.
Окремо це підтверджує і митна статистика за енергообладнанням. За січень-лютий 2025 року Україна імпортувала електрогенераторних установок на $345 млн – це на 706% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас, за інформацією Державної митної служби України, із кінця липня 2024 року в Україні почали діяти пільги зі сплати ввізного мита та ПДВ для окремих товарів, пов’язаних із генерацією та зберіганням електроенергії, включно із сонячними панелями, інверторами та акумуляторами. Це одна з можливих причин, чому імпорт машин та енергетичного обладнання так різко прискорився.
Географія торгівлі: ЄС утримує центр тяжіння, Китай поглиблює роль ключового постачальника
Географія торгівлі у 2025 році показує остаточне закріплення ЄС як головного зовнішньоторговельного напряму України – на країни ЄС припадало 57,8% українського експорту та 46,7% імпорту. У вартісному вимірі товарообіг з ЄС у 2025 році становив $62,9 млрд: експорт – $23,3 млрд, імпорт – $39,6 млрд. Це означає, що європейський напрям одночасно є для України найбільшим ринком збуту і найбільшим каналом закупівель. Єврокомісія також прямо визначає ЄС як найбільшого торговельного партнера України, на якого припадало понад 50% торгівлі товарами у 2024 році.
На рівні окремих країн картина 2025 року теж доволі чітка. Найбільшим джерелом імпорту був Китай – $19,2 млрд, далі Польща – $7,9 млрд і Німеччина – $6,6 млрд. Найбільшими ринками збуту для українських товарів були Польща – $5 млрд, Туреччина – $2,7 млрд і Німеччина – $2,4 млрд. Для порівняння, у 2024 році Україна найбільше імпортувала також із Китаю ($14,4 млрд), Польщі ($7 млрд) і Німеччини ($5,4 млрд), а в експорті після Польщі лідирували Іспанія ($2,9 млрд) і Німеччина ($2,8 млрд). Тобто за рік Китай ще сильніше наростив роль постачальника, а в експортній географії вагу посилила Туреччина.
Поза ЄС саме Туреччина, Китай, Єгипет, США та Індія формують найпомітнішу частину зовнішньої географії. На Туреччину припадало 6,8% українського експорту, на Китай – 4,5%, на Єгипет – 3,8%, на США – 2,6%, на Індію – 2,1%. В імпорті після ЄС лідирував Китай із часткою 22,7%, далі Туреччина – 7,3%, США – 5,5% та Індія – 2,1%. Це і є нова карта української торгівлі: ЄС – головний блок збуту й постачання, Китай – ключовий зовнішній виробничий склад, Туреччина – важливий двосторонній партнер між Європою та Чорним морем.
Зовнішні фактори: коридор, ЄС і нові правила доступу на ринки
Логістичний фактор у 2024–2025 роках був визначальним. Саме морський коридор зробив можливим повернення великих обсягів агроекспорту та часткове відновлення металургійного вивезення. Без цього каналу торговельний баланс був би ще слабшим, а географія експорту – значно вужчою. Водночас збереження цього маршруту лишається умовою, а не даністю: зовнішня торгівля України досі залежить від безпекового режиму в Чорному морі.
Другий великий фактор – зміна режиму торгівлі з ЄС. Автономні торговельні заходи Євросоюзу для України діяли з 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року й передбачали продовження призупинення мит і квот, але вже зі спеціальними запобіжниками для чутливих аграрних товарів. Із 6 червня 2025 року ЄС повернув мита та квоти на українську агропродукцію в межах довоєнного режиму, одночасно почавши переговори щодо нових довгострокових правил. Переглянутий текст DCFTA набув чинності 29 жовтня 2025 року. Це означає, що 2025 рік став перехідним: ЄС лишився головним ринком, але доступ до нього став менш автоматичним і більш залежним від конкретної товарної групи.
Висновки
У 2024–2025 роках Україна втримала великий експортний потенціал, однак усе ще залишається в моделі, де імпорт зростає швидше за експорт. У 2025 році товарообіг зріс, однак це було зростання через закупівлі, а не через розширення продажів назовні. Саме тому дефіцит торговельного балансу став одним із ключових економічних маркерів року.
По-друге, експортний профіль України все ще лишається аграрно-сировинним, але вже має помітні опори у продукції з вищою доданою вартістю та у виробничих нішах. Соняшникова олія, продукція птахівництва, кабельно-провідникові вироби, деревообробка й меблева група важливі як сигнали того, де українська економіка здатна втримувати складніший продукт.
І по-третє, результати імпорту 2025 року слід трактувати як індикатор функціонування країни в умовах війни, що триває. У ньому зійшлися енергетична вразливість, потреба в техніці та зв’язку, медичне забезпечення, оборонні закупівлі й часткове відновлення цивільної мобільності – це робить картину імпорту відображенням того, скільки ресурсів країна змушена купувати ззовні, щоб підтримувати зараз навіть базову стійкість.
